Йосип Тимченко: винахідник і забутий піонер кінематографа

Підготував Семен Запорожець

Всім добре відомо, що винахідниками кінематографа є брати Луї та Огюст Люм’єр. 28 грудня 1895 року в Grand Café на бульварі Капуцинів у Парижі відбувся перший в світі кіносеанс, який брати і організували.

Але часто так буває, що майже ідентичними дослідженнями в сфері науки і техніки займаються відразу кілька ентузіастів в різних країнах. Всі ми знаємо про двох винахідників радіо – Марконі і Попова. Італієць не набагато випередив Попова, але в історію увійшли обидва. Так вийшло і з кінематографом. За рік до першої демонстрації кінофільмів братами Люм’єр, український винахідник Йосип Тимченко вже влаштовував подібні кіносеанси в Одесі.

У листопаді 1893 року в одеському готелі «Франція» (на розі вул. Дерибасівської та Колодязного провулку) відбулася публічна демонстрація двох кінофільмів, знятих пристроєм «кінескоп» винахідника Йосипа Тимченка на Одеському іподромі: «Вершник» та «Метальник списа».

Майбутній винахідник народився 15 квітня 1852 року в селі Окіп Харківської губернії, у родині селянина-кріпака. Навчався у механічних майстернях Харківського університету. Потім працював механіком у Харкові.

В 1874 році 22-річний Тимченко прибув до Одеси з вагітною дружиною Анастасією. Йосип спочатку найнявся чорноробом в Одеське пароплавство, де швидко зробив кар’єру. Допоміг природний талант до механіки і конструювання. Вже через кілька років Тимченко прославив себе і всю Одесу – подарував імператорові Олександру II електричний хронометр власної конструкції. Імператор у відповідь віддав талановитому винахіднику власний золотий годинник з гербом.

3 1880 року Йосип керує механічними майстернями Новоросійського університету в Одесі (був головним механіком університету). Він починає отримувати відносно солідну зарплату. Правда, частина зарплати йде на облаштування майстерні та особисті ініціативи – винаходи. В кінцевому підсумку, Тимченко ризикує і бере на будівництво великої майстерні чималий кредит.

Але ризик виправдовує себе. Приватні замовлення ллються рікою, та й в університеті задоволені, адже Тимченко самотужки облаштовує обсерваторію і метеорологічну станцію. У 1890 році винахідник береться за свій наймасштабніший проект – автоматизацію грязелікарні Куяльницького курорту. Він проектує систему подачі і підігріву лікувальних грязей власної конструкції.

За самі різні винаходи Тимченко на той час вже отримав чотири золотих і три срібні медалі різних міжнародних виставок.

Строго кажучи, винахідником кінематографа Йосип Тимченко не був, але його дослідження в цій сфері випередили свій час. Брати Люм’єр в своєму апараті втілили три основних принципи кінематографії: проекція на екран, кіноплівка та її переривчастий рух.

Тимченко спільно з фізиком Миколою Любимовим і винахідником Михайлом Фрейденбергом розробив скачковий механізм «равлик», який потім став основою для апарату під назвою кінетоскоп. Цей апарат використав не кіноплівку, а дискову фотопластинку. Зняті з його допомогою фільми «Вершник, який скаче» і «Списометальник» були зняті на одеському іподромі та вперше демонструвалися на IX з’їзді російських природознавців і лікарів у січні 1894 року.

Незважаючи на відсутність кіноплівки, сам принцип механізму «равлик», який винайшов безпосередньо Тимченко, ще довго використовувався у 16-міліметровій техніці зйомки. Це було революційний винахід, яке винахідники в результаті так і не запатентували.

У 1909 році у Йосипа Тимченка відняли його майстерню. Керівництво Одеського університету вирішило, що двоповерхова будівля стане в нагоді для інших цілей, а механік може жити і працювати в одному з гуртожитків. Як писав сам Тимченко, найбільше «захопити» приміщення хотіли медики, хоча і для їх факультету він за роки роботи зробив чимало.

Йосип Андрійович перевозить частину обладнання в рідне село Окіп на Харківщину, де на той час він встиг побудувати будинок, і продовжує роботу. У 1912 році директор Астрономічної обсерваторії Олександр Орлов запрошує Тимченко попрацювати у нього, і механік повертається до Одеси.

Але в 1914 році починає Перша світова війна і послуги механіка знову опиняються потрібні державі навіть сильніше, ніж раніше. Справа в тому, що Тимченко сконструював верстат для виготовлення патронів, який дозволяв виготовляти їх в три рази швидше. Звичайно, за допомогою військових, яким таке виробництво було просто необхідно, винахідник отримує назад свою майстерню.

Про життя Йосипа Андрійович після революції відомо небагато. У 1920 році більшовики розформували Одеський університет. Але Тимченко, судячи по всьому, продовжував роботу в своїй майстерні майже до самої смерті, яка настала 20 травня 1924 року.

У квітні 2016 року у рамках процесу декомунізації в Одесі ім’ям Йосипа Тимченка назвали колишню вулицю Колгоспну.