Катерина Ющенко: українка, яка першою створила мову програмування

Підготував Семен Запорожець

Видатний вчений-математик, спеціаліст із програмного забезпечення комп’ютерів, член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки — Катерина Ющенко стоїть поруч із Віктором Глушковим у першому ряду засновників Інституту кібернетики, з яким назавжди пов’язала своє життя. Вона — перша у СРСР доктор фізико-математичних наук, якій цей ступінь присуджено за роботи із програмування. Її життєвий шлях захоплює багатством ідей і майстерністю вченого, чуйністю педагога та невичерпним працелюбством.

Катерина Логвинівна Ющенко (до заміжжя Рвачова) народилася в учительській сім’ї (молодший брат також став академіком) 8 грудня 1919 року в містечку Чигирин (тепер Черкаська область).

Закінчила Середньоазіатський університет у Ташкенті (1942) і добровільно пішла працювати запальником на шахту в м. Ангрен (Узбекистан). Із вересня 1944 р. працювала вчителькою середньої школи на Житомирщині та в м. Стрий.

У 1946 році Катерина розпочала наукову діяльність у системі АН УРСР у Львівському відділенні Інституту математики під керівництвом академіка Бориса Гнєденка. Перший цикл своїх досліджень вона здійснила в галузі теорії ймовірностей та математичної статистики. Отримала важливі результати, які знайшли застосування у квантовій механіці та стали класичними.

Із 1954 у зв’язку з експлуатацією першої в СРСР електронної обчислювальної машини “МЭСМ” і нагальною потребою подальшого розвитку електронно-обчислювальної техніки в країні Катерина Ющенко переключилася на обчислювальну математику й розробку алгоритмів, призначених для розв’язання важливих класів народногосп. задач методами як класичної, так і дискретної математики, що швидко розвивалися. Сюди належать розробка алгоритмів розв’язання задачі зовн. балістики для ракетно-космічних комплексів, розрахунки плану виробництва й випуску продукції тощо.

У 1950 р. Бориса Гнєденка обрали дійсним членом АН УССР, а його відділ перевели до Інституту математики АН УССР у Києві. Катерина Логвинiвна разом із сім’єю відразу ж погодилася на переїзд до столиці. Так вона опинилась в історичному місці, де під керівництвом С. Лебедєва в 1948-1951 рр. створили першу в континентальній Європі ЕОМ – МЕОМ.

За короткий час Ющенко стала одним із провідних фахівців з програмування, першим в СРСР доктором фізико-математичних наук (1966), якому цей ступінь присвоєний за роботи з програмування. Важливий етап в її науковій діяльності пов’язаний з дослідженнями та розробками в галузі “адресного програмування”. Вона запропонувала одну з перших у світовій практиці мов програмування — Адресну мову, конструкції якої ввійшли до сучасних мов як класичні структури. Висунуті на цьому етапі ідеї отримали подальший розвиток у роботах її учнів і сформувалися в окремі напрями теорії та технології програмування, які отримали міжнар. визнання. Під її керівництвом та за безпосередньою участю створена низка інструментально-технологічних комплексів.

Створення Адресної мови програмування –  перше фундаментальне досягнення наукової школи теоретичного програмування. Випередивши створення перших мов програмування Фортран (1958), Кобол (1959) і Алгол (1960), Адресна мова програмування підготувала появу не тільки мов програмування з апаратом непрямої адресації, але й асемблерів. Важливий етап в науковій діяльності Ющенко пов’язаний із дослідженнями та розробленнями в галузі «адресного програмування». Вона запропонувала одну з перших у світовій практиці мов програмування – Адресну мову – перше фундаментальне досягення київської школи теорії програмування.

Катерина Ющенко стала професором Київського університету (1969), членом-кореспондентом АН України (1976), членом міжнародної Академії комп’ютерних наук і систем (1993), заслуженим Соросівським професором (1996), заслуженим діячем науки України (1980). Вона мала 7 винаходів; була співавтором довідників програмістів для машин М-20, «Урал», «Дніпро», «Киев» та посібника «Элементы программирования» ( М., 1961), що витримав п’ять видань іноземними мовами; чотири рази видавалась її монографія «Алгебра. Языки. Программирование» (1974), а труд було поціновано державними преміями України (1978, 1992), премією Ради Міністрів Союзу (1984), премією Глушкова (1985) та орденом княгині Ольги (1999).

За сорок років роботи в Інституті кібернетики iм. В. М. Глушкова НАН України нею створена широковідома в Україні і за кордоном наукова школа теоретичного програмування.

Катерина Ющенко мала п’ять авторських свідоцтв, нею розроблено вісім державних стандартів України. Вона – автор понад 200 наукових праць, у тому числі 23 монографій і навчальних посібників. Частина з них вийшла двома-трьома виданнями й перекладена за кордоном – в Німеччині, Чехії, Угорщині, Франції, Данії тощо.

Її мрiя здiйснилася. Разом зi своїми учнями вона пiдняла теоретичне програмування на таку висоту, що наукова школа Катерини Логвинiвни Ющенко-Рвачової стала помiтною у свiті.