Харитон Лебідь-Юрчик: батько першого українського держбюджету

Підготував Семен Запорожець

Харитон Лебідь-Юрчик є одним з відомих державних діячів і фахівців з фінансових справ періоду національного відродження 1917-1923 рр. в Україні, а також вітчизняних істориків фінансово-економічного поступу українських державних утворень початку ХХ століття.

До новітньої історії України цей державний діяч і економіст увійшов як визнаний авторитет з питань ведення державних фінансів взагалі і бюджетної галузі зокрема та історик українських національних фінансів.

Харитон Михайлович Лебідь-Юрчик народився 1877 року на Східному Поділлі.

У 1904 році він закінчив Кам’янець-Подільську чоловічу гімназію. Працював у Подільській казенній палаті: рахунковий чиновником, помічником бухгалтера, бухгалтером, від 1910 – податковим інспектором Ямпільського повіту Подільської губернії.

Був членом Подільської «Просвіти».

У 1918 році очолював департамент міністерства фінансів Української Народної Республіки, від 29 березня 1918 року виконував обов’язки товариша (заступника) міністра фінансів УНР. З переворотом 29 квітня 1918 р. і встановленням Гетьманату Петра Скоропадського його було залишено виконуючим обов’язків директора Департаменту Державної скарбниці Української Держави, а 19 липня наказом Гетьмана по Міністерству фінансів його було офіційно затверджено директором Департаменту Державної скарбниці.

Він вніс значний внесок у створення української грошової системи доби національного відродження 1917-1920 рр. і становлення фінансової політики державної України. Під його безпосереднім керівництвом у 1918 році було створено перший в історії незалежної України державний бюджет (Гетьманату), якого в січні 1919 р. було прийнято як державний бюджет УНР. Його прізвищем занотовано перші українські національні паперові грошові знаки: вісім знаків Державної скарбниці і чотири облігації УНР.

Прізвище «Лебідь-Юрчик» як підпис директора Державної скарбниці зазначено на перших українських паперових грошових знаках: на 8 зразках банкнот Державної скарбниці, видрукуваних у Києві й Одесі, а також на 4 облігаціях УНР. Через це Лебідь-Юрчик був широко відомим серед сучасників.

Укладання бюджету є одним з головних завдань фінансово-господарського життя держави. З цією метою при Департаменті Державної скарбниці Міністерства Фінансів УНР, а згодом і Гетьманату, було створено спеціальну Бюджетову комісію, яку очолив знову ж таки М.Лебідь-Юрчик, що свідчить про рівень фахової підготовки цієї людини і її неабиякі організаторські та розумові здібності.

Після гетьманського перевороту новому урядові довелося зіткнутися з подібними ж складнощами. Основна маса кошторисів надійшла до Бюджетової комісії тільки наприкінці вересня, а отже лише з тої пори стало можливим приступити до їх розгляду і розпочати працю над укладанням бюджету. За таких обставин Бюджетова комісія під керівництвом Харитона Михайловича, установлюючи фактично зроблені видатки за 1918 р., розпочала обчислювати очікувані прибутки і розробку бюджету вже на рік 1919-й. Комісія закінчила свою роботу вже після падіння Гетьманату, а саме 30 грудня 1918 року, після чого й представила проект бюджету до розгляду Директорії, яка затвердила його 24 січня як державний бюджет УНР на 1919 рік.

Після поразки українських визвольних змагань Харитон Лебідь-Юрчик емігрував до Польщі, а звідти до Німеччини. На вигнанні він зайнявся науковою працею та написом спогадів про свою службу на благо Української держави, які стали важливим аналітичним джерелом до історії становлення і розвитку вітчизняної фінансової і бюджетної політики початку ХХ ст.

В 1927 році у Львові було видано працю Лебідя-Юрчика «Бюджетове право». В 1929 році в Берліні вийшла його книга спогадів «Перший український державний бюджет».