Микола Носов: київський батько Незнайка

Підготував Семен Запорожець

Видатний дитячий письменник Микола Носов, відомий своїми чудовими гумористичними оповіданнями, який також створив улюбленого дитячого героя Незнайка з країни коротунчиків, був нашим земляком-киянином.

Він народився тут 23 листопада 1908 року, а дитинство провів у мальовничому передмісті Києва – Ірпені.

Про це нагадує компанія Google, яка сьогодні, 23 листопада, розмістила тематичний doodle, присвячений письменнику, на стартовій сторінці свого пошуковика.

Батько письменника, Микола Петрович Носов, був актором естради і кінематографа; мати, Варвара Петрівна, виховувала чотирьох дітей: у Миколи, був старший брат Петро, молодші – Борис та сестра Лариса.

Родина переїжджала до різних помешкань: окрім Ірпеня, проживала у Києві на вулицях Глибочицькій, Борщагівській, Маріїнсько-Благовіщенській (нині – Саксаганського).

З 1915 по 1923 роки Микола навчався в київській приватній гімназії Стельмашенка (згодом мала назву 9-а гімназія, потім – трудова школа). З 1923 року родина знову мешкала в Ірпені. Микола навчався у вечірній робітничій школі, працював на цегельному заводі у Бучі.

У ті часи він захопився хімією і мріяв вступити на хімічний факультет Київського політехнічного інституту. Однак раптово передумав і у 1927 році вступив до Київського художнього інституту.

Незадовго до цього він всерйоз зацікавився фотографією, а потім – кінематографом. Це й вплинуло на його подальший вибір професії. У 1929 р. Микола перевівся в Московський інститут кінематографії,  і до 1951 р. працював постановником і режисером мультиплікаційних, наукових і навчальних фільмів.

Перші оповідання Микола Носов почав писати випадково, коли розповідав своєму маленькому сину різні смішні історії, які придумував на ходу. Так з`явилися “Витівники, “Живий капелюх”, “Огірки”, “Чудові штани”, “Мишкова каша”, “Городники”, “Фантазери” та інші цікаві історії.

Оповідання друкувалися головним чином у дитячому журналі Мурзілка і згодом склали основу першої збірки Носова “Тук-тук-тук ” (1945). Носов увів до дитячої літератури нового героя — наївного і розсудливого, пустотливого і допитливого непосиду, який увесь час прагне щось робити, але постійно потрапляє в незвичайні, часто комічні ситуації.

Особливо широку популярність завоювали повісті Миколи Носова для підлітків “Весела сімейка” (1949), “Щоденник Миколки Синіцина” (1950), “Вітя Малєєв в школі й удома” (1951).

В 1952 р. Носову присудили Сталінську премію 3-го ступеню.

Але найбільш відомим письменника зробили казкові історії про Незнайка та його друзів-коротунчиків із чарівної вигаданої країни. Першим твором у серії стала казка “Гвинтик, Шпунтик і пилосос”. Потім герой з’явився в знаменитій трилогії, що складається з романів-казок “Пригоди Незнайка і його товаришів” (1953-1954), “Незнайко в Сонячному місті” (1958) і “Незнайко на Місяці” (1964-1965).

Першу книгу з трилогії про Незнайка Носов присвятив своїв другій дружині Тетяні.

Цікаві також автобіографічні твори письменника – “Повість про мого друга Ігоря” (1971-1972), написана у формі щоденникових записів із життя дідуся й онука та мемуарна повість “Таємниця на дні колодязя” (1977).

Письменник помер у Москві в 1976 році. Похований на Кунцевському кладовищі.

У 2018 році нова вулиця у Святошинському районі столиці була названа на честь видатного киянина Миколи Носова.