У разі тріумфу ми не станемо Німеччиною або США. Ми станемо Україною

Павло Казарін, журналіст

Успішні реформи чреваті святом непослуху. Коли обрані і призначені стануть крутити дулі Європі і говорити, що “ніхто нам не указ”. Українські “орбани” стануть міркувати про національні скріпи і суверенне правосуддя.

Помісна церква може захворіти егоїзмом – і ставити свої інтереси вище церковно-релігійних. Може злитися в обіймах з державою – і вручати ордени для посад і чинів. Може почати виправдовувати власні помилки чужими підступами.

Ми залишимося заручниками географії та історії. Україна – країна східної Європи з усіма традиціями, що випливають. Ксенофобія, гомофобія, традиціоналізм – непереборні супутники політичного порядку в наших сусідів і навряд чи ми станемо контрастним винятком із загального правила.

Наші кумири можуть стати антигероями. Доля тих, хто боровся на фронті, може скластися по-різному. Ми можемо зустріти їх в кримінальних зведеннях. Сумнівних політпроектах. Рейдерських захопленнях. І доведеться звикнути до того, що посвідчення УБД не страхує свого власника від помилок.

Навіть якщо завтра наші мрії стануть реальністю – це не позбавить нас від розчарувань. На наших сонцях будуть проступати плями. На наших прапорах протиратися нитки. Все, чим ми дорожимо, час від часу буде нас бентежити.

І в цьому немає нічого страшного.

Хеппі-енд буває лише у фільмах. Життя після титрів завжди чревате побутом. А тому немає сенсу мріяти про утопію. “Місто сонця” завжди виглядає безтурботним лише з боку. Будь-яка країна, що відбулася, вагітна внутрішніми суперечками і сварками.

Деякі історичні розвилки міряються альтернативами. Тим, що чекає країну в разі поразки. Ми не знаємо напевно свого майбутнього після перемоги, але напевно знаємо, що чекає його в разі фіаско. Двадцяте століття було жорстоким учителем.

Альтернатива нашого минулого – це не рай на землі. Нормальна країна – це не монастир зі святими старцями. Звичайне життя – це постійні суперечки про майбутнє і сьогодення.

У разі нашого тріумфу ми не станемо Німеччиною або США. Ми станемо Україною. В якій будуть і скандали, і підлість, і кон’юнктура. В якій знайдеться місце популістам, дурням, патріотичним негідникам і кримінальній хроніці.

Усе те, що можна зустріти в кожній країні, яку ми ставимо собі за приклад.

Джерело: https://gazeta.ua/blog/51095/u-razi-triumfu-mi-ne-stanemo-nimechchinoyu-abo-ssa-mi-stanemo-ukrayinoyu