Військовий стан. Україна навчилась користуватися силою

Максим Кухар, журналіст

За різними оцінками, угрупування військ ворога біля кордонів України складає більше 100 тис. осіб. І мова йде не про тилові частині забезпечення та навчання, а про сили, що зранку можуть погрузитись на техніку і до вечора, з боями, пройти 100 або 500 кілометрів.

Зрозуміло, що таку навалу слід зупиняти не тільки героїзмом прикордонників та частин ЗСУ. Регіони, що можуть зазнати вторгнення, повинні буквально за години перетворитися на місцевість, що перешкоджає просуванню військ РФ.

Як цього досягти? Світова практика дає чітку відповідь на це питання – за рахунок координації всіх наявних сил. Звичайно у армії є зброя та інженерна техніка для створення перешкод ворогу та ведення бойових дій. Але наскільки би не була забезпечена армія – в громадянському секторі ресурсів незрівнянно більше.

Десятки тисяч вантажівок можуть перекинути значні ресурси в потрібне місце, тисячі бульдозерів та екскаваторів можуть за години створити важкі перешкоди для руху техніки ворога.  Десятки та сотні тисяч людей можуть за години зробити вкрай важливі справи для оборони країни. І саме у той момент, коли стане зрозумілим – де і що треба робити.

Але для реалізації всього зазначеного потенціалу звичайно треба, щоб у разі нападу військові керівники мали всю повноту влади у прикордонних областях прямо негайно, а не через добу, коли в Києві повидають певні документи та передадуть повноваження.

Ось і вся ситуація з військовим станом. Котру чомусь жваво не обговорювали, натомість енергійно кидаючи слова про інтриги майбутніх виборів. Та після суперечок у Верховній Раді, інтереси захисту країни все ж взяли гору над надуманими теоріями змов.

Що ж військовий стан у ряді областей вже завтра дасть Збройним силам України?

– Можливість спільно використовувати військові та громадські ресурси для захисту країни у разі нападу;

– Можливість не втрачати час на погодження дій з іншими органами влади у разі нападу;

– Можливість максимально швидко та ефективно зупинити просування ворога.

Що військовій стан дасть громаді та кожному з нас?

– Впевненість, що важливі ресурси дарма не дістануться ворогу, а будуть використані на справу оборони;

– Впевненість, що громадські ресурси якомога швидше будуть задіяні для допомоги ЗСУ;

– Впевненість, що евакуація громадянського населення та поранених, у разі нападу, почнеться максимально швидко;

– Впевненість, що швидка мобілізація ресурсів країни, зробить наступ ворога вкрай важким.

Тому дуже добре, що обговорення політичних інтриг щодо воєнного стану вже майже затихло. І військові у своїх штабах можуть розмірковувати над планами розгортання нових ресурсів. А громадяни – мають можливість бачити, на які серйозні та потужні кроки йде держава, щоб їх захистити.