Володимир Івасюк: його «Червону руту» співали від Карпат і до Курил

Віктор Ющенко, президент України (2005-2010)

4 березня Володимиру Івасюку мало б виповнитись 70 років…

Хіба є в світі українець чи українка, які б не знали й не шанували ім’я Володимира Івасюка? Добре пам’ятаю, як у критичні для України 70-ті роки, коли здавалося, що все українське перебуває за ґратами в Сибіру, Мордовії чи в Магадані, все талановите приховане від злого ока в глибоких шухлядах, раптом пролунала «Червона рута». «Ти у мене єдина, тільки ти, повір», — так поет сказав не тільки дівчині, а й своїй Батьківщині, створивши в пісні геніальний триєдиний образ коханої — матері — України.

Після «Червоної рути», яку співали від Карпат, де вона народилась, і до Курил, навіть вірмени й грузини намагались написати хоча б одну пісню українською мовою, не кажучи вже про росіян чи білорусів.

Минуло більш ніж чверть століття, як не стало Володимира. Проте його пісні лунають в Україні. Не спадає інтерес до творчості і життя композитора. Хоча молоде покоління більше знає Івасюка з розповідей старших та публікацій, що не так вже і часто з’являються у засобах масової інформації. Рідкістю стали й збірки його пісень. Адже саме вони, на мою думку, можуть знайти відгук у серцях та душах молодих людей, сформувати в них відчуття краси й любові до рідної землі, яку так натхненно оспівав Івасюк у своїх шедеврах — «Баладі про мальви», «Пісні про тебе», у «Літі пізніх жоржин», а надто — в «Червоній руті», «Водограї»…

Як треба цих пісень сьогодні! Як треба, щоб молодь більше знала про Володимира Івасюка — легенду української пісні, незвично працьовиту, шляхетну, добру людину. Настав час глибшого розуміння його творчості, його місця в історії України.

Переконаний, що цьому добре послужить книжка «Володимир Івасюк. Життя — як пісня», в якій композитор велично й багатогранне постає у спогадах рідних, друзів, учителів, колег по творчості, в наукових дослідженнях, головне ж — у своїх найкращих творах.

Маю надію, що читач із жалем перегорне останню сторінку цього унікального видання із прагненням поділитися прочитаним зі своїми рідними, друзями, знайомими.

Бо такі, як Івасюк, приходять у світ, на жаль, дуже рідко. І ми маємо пишатися, що він був серед нас, що нам пощастило жити з ним на нашій рідній землі! Повний текст читайте тут: https://glavcom.ua/columns/yuschenko/volodimir-ivasyuk-yogo-chervonu-rutu-spivali-vid-karpat-i-do-kuril-574438.html

Джерело: https://glavcom.ua/columns/yuschenko/volodimir-ivasyuk-yogo-chervonu-rutu-spivali-vid-karpat-i-do-kuril-574438.html